К тайнам книжных сокровищ

Кадр 1

Шкільний навчальний ДІАФІЛЬМ

Кадр 2

ДО ТАЕМНИЦЪ КНИЖКОВИХ СКАРБІВ

Кадр 3

Книга — велике чудо, створене людиною. В туманну даль тисячоліть сягає її історія.

Кадр 4

На початку XX століття археологи виявили в Месопотамії залишки найдавнішої цивілізації. „Народ, який почав історію“ (так інколи називають шумерів) розповів про себе мовою клинописних глиняних книжок.

Кадр 5

П'ять тысячіліть тому писемність існувала і у Стародавньому Єгипті. До книжки там ставилися з великою повагою. „Книга письменника — це його піраміда“,— стверджував єгипетський поет.

Кадр 6

Природа подарувала египтянам матеріал для письма — папірус. Крихкий і ламкий, він підказав зручну форму книги — згорток.

Кадр 7

В Александрійській бібліотеці. У IV столiттi до нашої ери Египет захопили греки — елліни. Вони створили тут високу елліністичну культуру, центром якої стала Александрія. Перша в історії людства публічна бібліотека в Александрії налічувала до 700 тисяч рукописів з питань науки, техніки, медицини, літератури.

Кадр 8

Пергам. Колонада бібліотеки. Бібліотека в Ефесі (реконструкція). У добу еллінізму бібліотеки були в багатьох містах: Антіохії, Пергамі, Сіракузах, Ефесі. Місто Пергам уславилося й тим, що у II столітті до нашої ери там почали застосовувати для письма новий матеріал — пергамент (спеціяльно оброблену шкіру молодих тварин).

Кадр 9

Наші предки — слов’яни писали на бересті (корі берези). Знайдені під час археологічних розкопок у Новгороді, Пскові, Вітебську берестяні грамоти — староруські рукописні пам’ятки — датуються XI—XVI століттями.

Кадр 10

У найбільших бібліотеках нашої країни зберігаються пам’ятки культури Давньої Русі — книжки, писані на пергаменті. Були вони надто дорогі: для виготовлення однієї такої книжки винищувалося ціле стадо телят.

Кадр 11

Писання книги тривало місяці або й роки. Воно вимагало особливого вміння, освiченості, старанності. Образ руського літописця увічннв О. С. Пушкін у трагедії „Борис Годунов“. Колись чернець, у праці посивiлий, Усердний труд мій знайде безсмертнн Засвітить теж, як я, свою лампаду I, пил віків із хартії змівши, він Перекази правдиві перепише, — Хай віддають нашадки православних Минулі дні нам рідної землі… З картини В. М. Васнецова „Чернець-літописець“.

Кадр 12

А втім, переписувач не завжди працював сам: у нього були помічники. Один виконував „чорне письмо“, тобто писав чорним чорнилом головну частину тексту, другий писав золотом, виготовляв заставки і малюнки. В рукопису „Житие Сергия Радонежского“ (XVI століття) зберігся малюнок-мініатюра книгописної палати Троїце-Сергієвої лаври.

Кадр 13

Рукописні книжки переплітали шкірою, наклеєною на дерев’яні дощечки, споряджували срібними кованими застібками. Дощечки-кришки обтягували коштовною тканиною — парчою, оксамитом, оздоблювали золотом, сріблом, дорогоцінним камінням.

Кадр 14

З XIV століття з’являється папір і помалу витісняє пергамент. І все ж книжки залишалися надбанням монастирів, князів і багатих людей аж до того часу, поки „друкар книжок неначених“ Іван Федоров не поклав початок книгодрукуванню на Русі. Пам’ятник Івану Федорову в Москві. Скульптор С. Волнухін.

Кадр 15

Десять років працював Іван Федоров над створенням друкарні і цілий рік друкував свою першу книжку. Перша друкарня в Москві. Старовинна гравюра.

Кадр 16

Перша книжка Івана Федорова — „Апостол“, 1564 р. Усіх зусиль доклад, щоб зберегла вона особливості рукопису: шрифт відтворював рукописне письмо, перша буква кожної глави виділялася червоною фарбою, початок глави прикрашали заставки-орнаменти, перед окремими главами вміщувалися малюнки-гравюри.

Кадр 17

Ми, сучасники науково-технічної революції, вдивляючись в історію, з вдячністю згадуємо тих, хто поклав початок могутній галузі індустрії — поліграфічній промисловості.

Кадр 18

„Книжки — це ріки, що наповнюють Всесвіт, адже в них невичерпна глибочина“, — казали за старих часів на Русі. Сьогодні потоки книг прямо з друкарень йдуть до магазинів, бібліотек, і кожна знаходить свого читача.

Кадр 19

Книжка допомагає у праці, виховує, вчить. Та щоб стала вона справжнім другом, надійним помічником, треба вміти вибрати її.

Кадр 20

Швидко визначити про що книжка, для ког вона написана, допоможуть її основні елементі. Знайомство з книжко починається з обкла динки, або палітурки.

Кадр 21

Палітурку з книжкою з’єднує аркуш паперу. Він називається форзац (у перекладі з німецької—„те, що перед текстом”). У більшості дитячих книжок форзац оформлено малюнками.

Кадр 22

Слідом за форзацом йде титульна сторінка — перша сторінка книги. Вона вміщує основні відомості про книжку: назву, прізвище автора, видавництво, рік видання тощо.

Кадр 23

Якщо книжка виходить у серії або бібліотеці, це також зазначається на титульній сторінці. Якщо книжка перекладена з якоїсь мови, вказується прізвище перекладача, якщо є ілюстрації—прізвище художника.

Кадр 24

У багатотомних виданнях проти титульної сторінки розміщено контр титул. На ньому друкуються відомості про видання — назва серії, бібліотеки, збірки творів, вказується кількість томів.

Кадр 25

Іноді після заголовка стоїть підзаголовок. Він розширює уявлення про книжку, уточнює жанр твору.

Кадр 26

Дорогие ребята, вы держите в руках книгу, в которой собраны рассказы, стихи о Ленине и ленинцах, воспоминания его родных и друзей. Конечно, чтобы узнать и понять всё, что сделал для нашего народа и всех трудовых людей — Владимир Ильич Ленин, надо прочесть очень много книг, и прежде всего те, что написал он сам. Когда вы вырастете, вы будете изучать эту страницу за страницей, а жизнь Ленина — год за годом. Но и сегодня вы уже сможете из знать многое сейчас перед вами, книга, которая про то, как рос, учился и как учил других Владимир Ильич, как он был в борьбе и дружбе, чьи дороги когда-либо пересеклись с ним. Л. КАСТРО.

Кадр 27

Молодой водолаз в снаряжении и с кессоном поднимается из воды.

Кадр 28

Перед титульною сторінкою книжки — фронтиспіс.

Кадр 29

В кінці книги дається перелік її розділів („Зміст”).

Кадр 30

Вибираючи книжку, перегляньте її, прочитайте анотацію і передмову.

Кадр 31

Яскраві ілюстрації приваблюють, звуть відкрити книжку, заглянути, що там всередині.

Кадр 32

Кожен художник малює по-свойму, тобто має свій стиль, почерк. Подивітся, які ілюстрації до книжки П. Єршова „Горбоконик“ зробили художники Д. Дмитрієв, О. Павловська, В. Мілашевський.

Кадр 33

Зайдітьв до абонемента бібліотеки. Як багато тут стелажів і полиць з книжками!

Кадр 34

Тут ви можете вибрати книжку за смаком і взяти її на певний час додому.

Кадр 35

Як же знайти у бібліотеці саме ту книжку, яка вам потрібна? Для цього треба знати, що книжки у бібліотеці розміщені у певному порядку: окремо для учнів 1—3, 4—5, 6—8 класів.

Кадр 36

Книжки на полицях розміщені за галузями знань: „Природознавство“, „Математика“, „Фізика“, „Історія“, „Географія“ тощо.

Кадр 37

Кожна книжка має своє місце на полиці. Воно визначається шифром — позначкою на верхньому лівому кутку обкладинки або титульної сторінки. Шифр складається з індексу (галузі знань, до якої належить книжка) і авторського знака.

Кадр 38

Книга М. Ільїна „Воспоминания и необыкновенные путешествия Захара Загадкина“ має шифр 91 и 46. 91—індекс, И 46—авторський знак. Це означає, що книгу треба шукати у відділі 91 на букву И.

Кадр 39

Не всі книжки виставлені на полицях. Частина їх зберігається у книгосховищі, частина знаходиться у читачів. Як же дізнатися, чи є у бібліотеці книжки, які вас цікавлять? У цьому випадку треба звернутися до каталога — алфавітного або систематичного.

Кадр 40

Каталог — слово грецьке, означає перелік. На кожну книжку, що надходить до бібліотеки, пишеться каталожна картка, яка є своєрідним паспортом книги.

Кадр 41

Розставляються каталожні картки у систематичному каталозі за галузями знань, в алфавітному — за прізвищами авторів.

Кадр 42

Крім каталогів, вибрати книжку допоможуть вам тематичні картотеки і бібліографічні покажчики.

Кадр 43

У кожній бібліотеці є списки рекомендованої літератури для певного віку.

Кадр 44

Для того щоб читачі знали про нові надходження, організовуютьсь виставки нових книжок або тематичні виставки.

Кадр 45

А тепер завітаємо до читального залу. Тут можна переглянути рідкісне видання, прочитати статтю з газети або журналу, підготуватися до уроку, збору.

Кадр 46

Відповіді з багатьох питань дадуть вам енциклопедії. Для учнів 4–8 класів створено багатотому „Дитячу енциклопедію“.

Кадр 47

Энциклопедія для молодших школярів тритомник „Что такое. Кто такой”.

Кадр 48

А які цікаві розповіді про книги можна послухати у читальному залі!

Кадр 49

Для вас, юні читачі, двері дитячих бібліотек завжди гостинно відчинені.

Кадр 50

У нашій країні багато бібліотек для дітей і для дорослих. Найбільша з них — бібліотека імені В. І. Леніна в Москві. Чисельністю своїх зібрань вона перевищує найбільші книгосховища планети. Її фонди налічують 22 мільйони книг на 89 мовах народів СРСР і 84 мовах народів світу. Скарбниця мудрості щедро дарує людям свої знання.

Кадр 51

Автор Л. РЯБІНІНА Консультант Н. КОБЗАРЕНКО Редактор А. КЕТКОВА Зйомки М. БЕРМАНА Художник Г. ХАНІВЕЦЬКИЙ Оформлювач В. ЯНЕНКО