Вечная путешественница

Кадр 1

ВІЧНА МАНДРІВНИЦЯ

Кадр 2

Яка речовина найпоширеніша в світі? Мабуть вода. Адже три чверті земної кулі вкрито морями та океанами.

Кадр 3

Жодна речовина при однакових фізичних умовах не може бути одночасно твердою, рідкою та газоподібною. А вода може! Так, крига — тверда вода, в ополонці — рідка, а водяна пара понад річкою — вода газоподібна.

Кадр 4

СРСР — могутня морська держава. Тринадцять морів і два океани омивають береги нашої Вітчизни.

Кадр 5

Вода — одвічний мандрівник. Зігріта сонячним промінням, вона постійно випаровується з поверхні річок та озер, морів і океанів. Випаровуючись, вода підіймається у вищі шари атмосфери.

Кадр 6

Космонавти розповідають, що особливу красу нашій планеті надає водяна пара. Неначе блакитним серпанком огортає вона землю.

Кадр 7

У висотних шарах атмосфери водяна пара охолоджується, перетворюючись на краплини води. Струмені повітря підіймають маленькі, легкі краплинки все вище й вище. Деякі з краплинок, стикаючись з іншими, з’єднуються з ними і стають такими важкими, що вже не можуть триматися у повітрі.

Кадр 8

Дощовою водою повертається водяна пара на землю. Частина її потрапляє назад, у море або океан, а може, й у зовсім малесенький ручай, в якому вона колись народилася.

Кадр 9

А цю водичку вітер відніс далеко на суходіл, і пішла вона мандрувати попід землею. По дорозі вона розчинила у собі чимало різних корисних речовин; по корінцях піднялася у стебло, в листя, у плоди й зерна.

Кадр 10

За своє життя людина випиває та одержує з їжею понад 600 тисяч літрів води!

Кадр 11

Ти, з’їв оце смачне яблуко і водночас напився тієї води, яку всмоктало яблуневе коріння.

Кадр 12

Але не вся вода, що випала дощем та просочилася під землю, дістається рослинам. Частина її потрапляє у підземну печеру і утворює там підземне озеро.

Кадр 13

Нещодавно у Східних Каракумах, там, де прісна вода віками цінилася на вагу золота, гідрогеологи знайшли велике підземне озеро з чудовою чистою водою.

Кадр 14

Підземними річками вода дуже довго мандрувала і нарешті потрапила на таку глибінь, де температура неначе у печі. Адже через кожні 100 метрів температура земних надр підвищується на три градуси.

Кадр 15

Теплі підземні води збуться термальними. На краю вічної мерзлоти, у далекій Чукотці, вони допоможуть людям вирощувати свіжі овочі. Термальна вода даватиме електроенергію для електростанції, будівництво якої почалося на Камчатці.

Кадр 16

Інколи вода виривається з-під землі і тоненькими струмочками живить озера.

Кадр 17

А яку користь мають люди від звичайних річок?

Кадр 18

Річки — це, насамперед, водні шляхи.

Кадр 19

Колись течію Дніпра перетинали пасма підводних скель. Билася об них, кипіла вода. Лише поодинокі сміливці на невеликих човниках наважувалися проплисти поміж гострого каміння та страшних вирів.

Кадр 20

Радянські люди підкорили старого Славутича. Немов и казці, піднялась над ним велична споруда Дніпрогесу ім. Леніна. На наших очах будується цілий каскад дніпровських гідроелектростанцій.

Кадр 21

Від природних річок люди відводять у засушливі райони штучні річки — канали. Великими врожаями віддячує за це земля.

Кадр 22

Минула дощова осінь. Прийшла зима з морозами, снігами й хуртовинами. Білим килимом вкрилися поля... Не тільки дощем, а й снігом повертається вода з хмар на землю. А чи є яка-небудь користь від снігу?

Кадр 23

Сніг захищає від вимерзання озимі посіви. Щити та снігові вали заважають вітрові поздувати весь сніг з полів у яри та балки.

Кадр 24

Той сніг, що впав на верховини гір, злежуючись, із часом утворює величезні льодовики. Біля їх підніжжя виникає багато річок.

Кадр 25

Поглянь на термометр: якщо мороз не надто сердитий, можна піти на лижах у ліс.

Кадр 26

Навесні вода, капаючи з дахів, сповіщає про наближення щорічного відродження природи. Тисячами струмочків талої води вливається вчорашній сніг у сотні річок, річками розбігається по землі.

Кадр 27

Далеко у горах кидається з кам’яних стрімнин у веселий танок водоспадів.

Кадр 28

Дрімотно відпочиває річка, пропливаючи рівнинами. Ні на мить не зупиняючись, котить вона свої хвилі у море, щоб завершити одвічні мандри, які складають її кругообіг у природі.

Кадр 29

Синьою фарбою позначена на глобусі територія, вкрита водою. Бачиш, як багато її на землі! Куди не глянь — скрізь зустрічаємо ми вірного нашого друга, життєдайну воду!

Кадр 30

КІНЕЦЪ АВТОР-ПАOЛА УТЕСЬКА МАЛЮНКИ-ВОЛОДИМИРА АПТЕКАРСВА АНАТОЛІЯ НАВРОЦЬКОГО РЕДАКТОР-ЮРІЙ МАРЯМОВ