Diafilm.pro

Путешествия Лемюэля Гулливера. Часть 2

Автор: Свифт Д. · Год: 1981 · Жанр: Повести и рассказы · Возраст: 6 лет и старше

Моряк Лемюэль Гулливер, оказавшись в стране лилипутов, вынужден использовать свою силу и смекалку, чтобы спастись от коварных замыслов местного императора. Он успешно противостоит вражескому флоту, но, узнав о планах ослепить его, решает бежать в соседнее государство Блефуску. С помощью находчивости и удачи Гулливер строит лодку и покидает остров, чтобы вернуться на родину.

Кадр 1 диафильма «Путешествия Лемюэля Гулливера. Часть 2»

Кадр 1

МАНДРИ За твором Джонатана Свіфта Подорож до ліліпутів ЛЕМЮЕЛЯ ГУЛЛІВЕРА Друга частина ХУДОЖНИК Ю. ХАРЬКОВ

Кадр 2 диафильма «Путешествия Лемюэля Гулливера. Часть 2»

Кадр 2

Імперія Блефуску являє собою острів. Я умисно не підходив до берега, щоб мене не помітили з ворожого корабля. Розпитавши моряків про глибину моря, я склав свій план затоплення ворожого флоту.

Кадр 3 диафильма «Путешествия Лемюэля Гулливера. Часть 2»

Кадр 3

До п’ятдесяти найміцніших канатів я причепив п’ятдесят гачків, які зробив із залізного брусу, прийшов на берег, скинув камзол, черевики і панчохи та увійшов у воду.

Кадр 4 диафильма «Путешествия Лемюэля Гулливера. Часть 2»

Кадр 4

Через півгодини я був уже біля флоту. Вороги, побачивши мене, пострибали у море и вплав добулися до берега.

Кадр 5 диафильма «Путешествия Лемюэля Гулливера. Часть 2»

Кадр 5

Я взяв своє знаряддя, позачіпав гачки за отвори на кораблях і, зав’язавши вузлом канати, почав тягти їх за собою. Та якорі тримались міцно. Довелося під градом стріл перерізати якірні линви, і тоді я легко потяг за собою п’ятдесят найбільших кораблів.

Кадр 6 диафильма «Путешествия Лемюэля Гулливера. Часть 2»

Кадр 6

Блефускуанці спершу остолбіли. Але помітивши, що флот пливе у цілковитому порядку слідом за мною, вдалися в такий розпач, що й описати не можна.

Кадр 7 диафильма «Путешествия Лемюэля Гулливера. Часть 2»

Кадр 7

Цілий та неушкоджений прибув я до свого порту. Іmператор і весь двір стояли на березі, очікуючи кінця цієї великої події. Я був по шию у воді, тому вони не помітили мене і, побачивши ворожий флот, занепали духом.

Кадр 8

Коли ж великий монарх побачив мене з канатами від суден у руках, він тут же, нагородив мене високим титулом і висловив бажання, щоб я привів ще й інші кораблі блєфускуанців. Імпєрію Блєфуску хотів він перетворити на провінцію Ліліпутії, але я рішуче відмовився бути знаряддям закріпачення вільного й відважного народу.

Кадр 9

Відтодї його величність і ворожа менї кїлька міністрів розпочали інтригу, яка ледве не спричинилася до моєї загибелі. Ось як мало важать найвільші послуги, вчинені монархам, у порівнянні з відмовою догоджати всім їхнім примхам.

Кадр 10

Через три тижні з Блефуску прибула делегація, що смиренно просила миру. Договір був підписаний. Після цього посли, яких приватно повідомили, що я був їм щирим другом, віддали мені офіційний візит і запросили відвідати їх державу. Я охоче погодився, чим викликав незадоволення нашого Іператора.

Кадр 11

Цілих два місяці після того точилися проти мене інтриги. Одного вечора дуже таємно, в закритих ношах, прибула до мене поважна персона з двору (колись я зробив їй дуже велику послугу) і зажадала побачення зі мною.

Кадр 12

Я звелiв вірному слузi казати всiм, що я нездужаю i лiг уже спати, а сам поставив ношi на стiл, сiв бiля них i став слухати свого вiдвідувача.

Кадр 13

Він попередив мене, що честі моїй і життю загрожує небезпека. Кліка міністрів склала акт, в якому обвинувачувала мене у державній зраді та інших злочинах, що караються смертю. Свідомий своїх заслуг і безвинності, я був збентежений.

Кадр 14

Державна рада ухвалила вирок — таємно заморити мене голодом, а поки що осліпити, запустивши в очі гострі стріли. Розповівши все це, відвідувач мій поїхав, а я лишився вкрай стурбований.

Кадр 15

Що я мав робити? Звіритися на правосуддя означало віддатися на ласку могутніх ворогів. Чинити опір я не міг, бо заприятися імператорові жити в дружбі з ним і його державою. І я вирішив скористатися формальним дозволом на від’їзд до Блефуску.

Кадр 16

Того ж таки ранку я взяв великий військовий корабель, поклав на нього свій одяг і ковдру і, тягнучи за собою судно, де вплав, а де й вбрід добувся до порту Блефуску.

Кадр 17

Блефускуанці давно вже чекали на мене. Імператор разом з усією родиною та найізначнішими вельможами вирушив мені назустріч. Привітавшися, я сказав, що прибув до них з дозволу Імператора ліліпутів.

Кадр 18

Через три дні я пішов з цікавості на узбережжя острова і там, приблизно за півмилі від берега, помітив у морі якусь річ, що скидалася на перевернутий човен.

Кадр 19

Я негайно вернувся до міста й попросив його величність довірити мені двадцять найбільших кораблів та три тисячі моряків з віце-адміралом на чолі. Флот поплив кругом, а я найкоротшим шляхом пішов назад і побачив, що приплив підігнав човна ще ближче.

Кадр 20

Матроси кинули мені канати, і я прикріпив їх одним кінцем до човна, а другим до дев'яти суден, що супроводжили мене. Вітер був сприятливий, кораблі тягли човен буксиром, а я підштовхував його ззаду. Коли приплив скінчився, я витягнув човен на сухе.

Кадр 21

Я сказав Іmператорові, що цей човек присилала мені моя щаслива доля, аби дати мені змогу добутися до батьківщини. І попросив його величність дати потрібні для обладнання судна матеріали.

Кадр 22

А тим часом Імператор Ліліпутії відрядив до Блефуску поважного урядовця з копією обвинувального акту. Імператор не мав сумніву, що володар Блефуску, щоб зберегти мир між обома країнами, негайно вишле мене із своєї держави, закутого по руках і ногах, як зрадника.

Кадр 23

Імператор Блефуску по триденній нараді надіслав чемну відповідь: вислати мене закутого неможливо, але незабаром питання розв’я­жется само собою, і обидві держави позбудуться такого нестерпного тягаря.

Кадр 24

Я прискорив підготовку до відплиття. П’ятсот майстрів шли двое вітрил. На просмолення човна пішов лій з трьохсот великих корів. З найвищих дерев зробили ми весла та щогли. Приблизно через місяць все було готове.

Кадр 25

Я попросив аудієнції у його величності. Іmператор з родиною вийшов з палацу. Він подарував мені п’ятдесят гаманців з двомастами справів у кожному та свій портрет на цілий зріст.

Кадр 26

У човен я поклав сто волячих і триста овечих туш, запас води, хліба і м’яса. Крім того, я взяв шість живих корів, двох бугаїв і стільки ж овець та баранів, щоб розвести цю породу в Англії.

Кадр 27

Закінчивши всi приготування, о шостiй годині ранку я нап'яв вітрила, пройшов щось iз чотири ліги i ввечерi того ж таки дня помітив якийсь маленький острів.

Кадр 28

Я кинув якір з підвітряного боку цього безлюдного острова і ліг відпочити. А перед світанком рушив далі, керуючись своїм кишеньковим компасом.

Кадр 29

На другий день я побачив вітрило, що рухалося на південний схід, і спробував наздогнати судно. Нарешті мене помітили, на кораблі викинули прапор і вистрілили з гармати.

Кадр 30

Нелегко висловити радість, що охопила мене від несподіваної надії побачити знов улюблену батьківщину. Я підплив до корабля. Серце моє закалатало в грудях, коли я побачив англійський прапор. Я поклав корів та овець у кишені камзола і зійшов на палубу.

Кадр 31

То було англійське торговельне судно, що поверталося з Японії. Капітан був дуже люб’язний зі мною. Але коли я розповів про свою подорож, він подумав, що пережиті небезпеки потьмарили мені розум.

Кадр 32

Тоді я видобув з кишені своїх корів та овець, показав подаровані Імператором Блефуску гроші та його портрет. Все це дуже вразило капітана і переконало у справедливості моїх слів.

Кадр 33

Ми щасливо прибули в Дувр. Я мав на судні лише одну неприємність — паціоки вкрали одну з моїх овечок. Решта худоби доїхала ціла й неушкоджена. Вона чудово паслася на англійських луках, і я заробив чималі гроші, показуючи її різним поважним особам і просто цікавим людям.

Кадр 34

З дружиною і дітьми я прожив тільки два місяці, бо невгамовна жадоба бачити чужі країни штовхала мене до нових пригод. І я вирушив у нові мандри.

Кадр 35

Автор сценарiю О. КАМИШЕВА Редактор Б. МІНЬКІВСЬКА КІНЕЦЬ Укркінохронiка, Київ-133, Щорса, 18 Держкіно УРСР 1981 р. Ціна 60 коп.

Насыщенность
Яркость
Размер текста
Шрифт текста
Громкость