Гава-Роззява. Часть 2

Кадр 1

ГАВАРЭЗЗЯВА. ТРИЦЦЬКО БОЙКО. ЧАСТИНА ДРУГА.

Кадр 2

У полі немає ніде тротуару, І гава пішла по шосе до базару.

Кадр 3

іде собі шляхом по правому боці... І треба ж такій приключитись мороці!

Кадр 4

Попутна машина її зачепила, Крилечко зламала і кошик розбила.

Кадр 5

А зайчик гукає:—Я зліва іду! Попутна не звалить мене на ходу.

Кадр 6

— Та й стрічна маши́на отак не штовхне: Шофер обмине, бо побачить мене.

Кадр 7

Трамвай зупинився, і всі, що зійшли, Попереду звично вагон обійшли.

Кадр 8

А гава щодуху метнулась назад І знову, як бачте, попала невлад.

Кадр 9

Зустрічний трамвай тут зупинки не має, Він далі маршрутом своїм поспішає.

Кадр 10

Ведмедик-водій заревів на ходу: —Куди ти, носата? Влетиш у біду!

Кадр 11

I зайчик Тя каже: – Роззяво, стривай! Попереду треба обходить трамвай!

Кадр 12

На розі, де кожен трамвая чекає, Читаєм табличку: „Зупинка трамвая“.

Кадр 13

Стоїть кенгуру на новім тротуарі — Це мама з маленьким синочком у парі.

Кадр 14

А гава трамвай на дорозі чекала, Іще й чемодани свої розiклала.

Кадр 15

Шелить—і роздавить роззяву ведмідя… —Ой, дядечку! Швидше машину спиніть!

Кадр 16

І гава летить з-під самісіньких фар… Тепер буде знати, що є тротуар!

Кадр 17

Мелькають будинки, дерева і квіти, В тролейбусі їдуть дорослі і діти.

Кадр 18

А ззаду—безплатні висять пасажири, Дві мавпи хвостаті, що раді без міри.

Кадр 19

Мовляв, ця драбина для тебе й для мене! Ми–спрагжні герої! Ми–мавпи-спортсмени!

Кадр 20

І раптом „спортсмен“ закричав на драбині: –Хвоста придавив бегемот на машині!..

Кадр 21

Хвоста—ще нічого, та як би „герою“! Хвоста не позбутись разом з головою!

Кадр 22

Спинився автобус, а поря́д — таксі. Обходять їх ззаду прохожі усі.

Кадр 23

А гаву-розяву тут кожен впізна: Поперед машини скакає вона.

Кадр 24

Машина промчала і ледве не збила, Роззява з книжками портфель упустила.

Кадр 25

Закаркала слізно, побігла щодуху… — Соромся! Забула ти правила руху!

Кадр 26

—Машинку, що стала попереду тебе, Завжди тільки ззаду обходити треба!

Кадр 27

Усі з ковзанами пішли на льодок, На річку, де чистий, гладенький каток.

Кадр 28

Чого ж на дорозі зайці-пустуни? Схотіли з гачком покататись вони.

Кадр 29

Позаду машини висять на гачках.

Кадр 30

Гачок розігнувся—зайця шкереберть! Назустріч машини—і куцому смерть!..

Кадр 31

І ви на шляху не шукайте утіхи, — Ця втіха, малята, кінчається лихом!

Кадр 32

ХУДОЖНИК А.ВАСИЛЕНКО КИНЕЦ ДРУГОЙ ЧАСТИНИ