Гава-Роззява. Часть 1

Кадр 1

ГАВА-РОЗЗЯВА ЧАСТИНА ПЕРША

Кадр 2

Усі тротуаром проходили справа, Та правила руху порушила гава. Ішла вона зліва, назустріч слонові: — Кар-кар! Роздавив мені ногу до крові!

Кадр 3

А зайчик до неї: —От гава смішна! Мабуть, величенька вага у слона?

Кадр 4

— На ногу тобі наступили недаром,— Не вмієш, роззяво, ходити тротуаром.

Кадр 5

— По правому боці хожду я до школи— Мені не наступлять на ноги ніколи!

Кадр 6

Скрипить під санчатами сніг у дворі, Де гірку зробили для всіх школярі.

Кадр 7

А ці, неслухняні зайча й лисеня, По вулиці прямо летять навмання.

Кадр 8

—Ой лишенько! Коля! Сани спиняй! Та їх не зупиниш — спинився трамвай.

Кадр 9

Водій докоряє: — Та знає ж це кожний — На вулиці, діти, кататись не можна!

Кадр 10

— Якби я трамвай зупинити не встиг, То ви б залишились обоє без ніг.

Кадр 11

Дорога відкрита туди і сюди, Та тільки, шофере, уважно гляди!

Кадр 12

Бо є іще гави, як ця, що біжить. Напевно, обридло на світі їй жить.

Кадр 13

В страшну небезпеку потрапила гава, Де мчали машини і зліва, і справа.

Кадр 14

А цей пішохід — вам відомий ведмідь — На знак „Перехід“ з ведмежатком спішить.

Кадр 15

Бо там, де указані нам переходи, Ідуть через вулицю всі пішоходи.

Кадр 16

У качечки овочі є у корзині, Ще треба купити пшона в магазині.

Кадр 17

Спиня вона внука: — Отут перехід, Але поспішати при цьому не слід.

Кадр 18

—Поглянь, каченятко, спочатку наліво: Пропустим машину— і підем сміливо.

Кадр 19

—А серед дороги, де стали зайцы, Ми спинимось теж на отім острівці.

Кадр 20

—Поглянем направо: немає машини?— —І підем собі за пшонцем в магазин.

Кадр 21

Спинився тролейбус під номером п’ять. До виходу всі пасажири спішать.

Кадр 22

Лиш гава-роззява одна метушиться: Вона біля входу штовхнула лисицю.

Кадр 23

Ударила дзьбом у лоб їжака. — Куди ти, колючий? З дороги!—гука.

Кадр 24

Та папою гаву спиняє ведмідь: —Заждіть, громадянко, хвилину заждіть.

Кадр 25

—Щоб знали надалі, де „Вихід“, де „Вхід“, Вам штраф заплатить за порушення слід!

Кадр 26

Які в нас дороги гладенькі та чисті! Стоять світлофори на вулицях в місті.

Кадр 27

В них жовті, червоні й зелені вогні. Водій помічає червоний: —Мені Спинитись треба на деякий час…

Кадр 28

А світло зелене, лисичко, для вас.

Кадр 29

Ви можете йти, не боятись нічого. Бо світло зелене— відкрита дорога!

Кадр 30

І котик, і зайчик, і ті, що за вами,— Всі можете йти через вулицю прямо.

Кадр 31

ХУДОЖНИК А. ВАСИЛЕНКО КІНЕЦЪ ПЕРШОЇ ЧАСТИНИ