Дракон Мартин. Диафильм 2

Кадр 1

Вечеря у драконів була та сама, що й учора: консерви в широкому виборі. Раптом задзвонив телефон. План Долежал попередив, що драконів розшукує поліція, їх звинувачують у пошкодженні телевізійної вежі. Друзі вирішили тікати.

Кадр 2

Коли Мартін і Георг з дітьми були вже на даху, до будинку під’їхали поліцейські машини з радіоантенами. З машин вискочило кілька поліцаїв. Один з них прокричав у мегафон: —Виходьте! Будинок оточено!

Кадр 3

Дракони відштовхнулись від даху і повільно полетіли над будинками. —Це називається втеча з викраденням дітей,—промовив поліцай,—ну, ми їм ще покажемо!

Кадр 4

Дракони навiть приблизно не уявляли, у якому напрямку вони летять. —Рiчка!—раптом вигукнула Францi. I справдi, внизу дуже добре видно було рiчку. Вони звернули i полетiли угору за течiєю.

Кадр 5

Наступного ранку друзі снідали в кафе, яке знаходилося на околиці міста. З'явитися в центрі усе-таки їм було небезпечно. Заплативши за сніданок, вони пішли до кінотеатру, що був через дорогу.

Кадр 6

Мартін зайшов у вестибюль і попросив у касирки чотири квитки. —В такому вигляді заходити в кіно у нас не можна,—пояснила жінки,—Ви надто великий. За вами ніхто нічого не побачить, а на останній ряд усі квитки продані.

Кадр 7

Тоді Мартін купив усі квитки на наступний сеанс. Дві години до початку сеансу друзі роздарували квитки дітям.

Кадр 8

У кіножурналi показавали польоти на „драконах“—величезних каркасах, обтягнених тканиною. Перемагав той, хто зумiв найдовше протриматись у повітрi. Змагання на першість Европи проводились в містечку Гаймбурни.

Кадр 9

Після фільму друзі знову подалися до кафе й сіли за столик під каштанами. Обслуговував їх сам господар. —Принесіть нам яблучного соку,—попросив Георг.—І робіть це безперервно.

Кадр 10

Раптом біля їхнього столу де не взявся пожежник. —Ви заарештовані!—вигукнув він.—Вас звинувачують у викраденні дітей! —Ми тут добровільно,—заперечив Шурл.

Кадр 11

Але пожежник і слухати не хотів. Він вискочив з кафе й побіг до телефону-автомата. Через кілька хвилин з-за рогу виїхала поліцейська машина. Правда, поліціям лишилось тепер тільки стояти і стежити за плавним польотом драконів.

Кадр 12

— А тепер куди?—закривив Георг.— Ця нескінченна літанина починає мене дратувати. — У Гаймбрунн,—сказав Мартін.—Ми візьмемо участь у чемпіонаті Европи з польотів на „драконах“.

Кадр 13

Невдовзі вони підлетіли до Гаймбурнна. Ще здалеку діти побачили величезні транспаранти: „Вітаємо учасників змагання на першість Европи!“

Кадр 14

Дракони приземлились якраз на ровнині, з якої стартували учасники змагань. Франці й Шурл мерщій помчали до столу головного судді чемпіонату.

Кадр 15

Виявилось, що залинився лише один стартовий номер. Діти виршили рахуватись: на кого випаде п’ятнадцять, той і полетить. Франці почала личити з себе. І, звичайно, виграла. Шурлі не сразу здогадався, що сестра схитрувала.

Кадр 16

Суддя поцікавився, як звати дівчинку і чи є у неї дракон. —Ви повинні сплатити сто шилінгів за участь у змаганнях,— сказав він. Мартін поклав гроші на стіл.

Кадр 17

Мартін Із Франції стартували останні під номером 85. —Вона мене обдурила,—поскаржився Шурл Георгві. Але той був радий, що дівчинка вибрала не його, а брата, бо Георг просто не зносив цих польотів на довгі дистанції.

Кадр 18

Тим часом на фінiшi приземлились майже всi учасники змаганъ. Найкращий час показав стартовий номер 68—минулорічний чемпіон Европи. Він пробув у повітрі аж двадцять хвилин.

Кадр 19

Суддя хотiв закривати змагання, бо всi, крiм стартового номера 85, вже приземлилися. Аж тут з-за лісочка вилетiли Мартiн iз Францiї i пiд захопленi вигуки глядачiв приземлилися прямо посеред фiнiшного майданчика.

Кадр 20

Голос диктора уривався від захоплення: — Новий рекорд — одна година сорок хвилин! Ім'я чемпіона Європи—Франціска Забранська! А Франці вже стояла на п'єдесталі пошани, на шиї у неї був вінок переможця.

Кадр 21

—Стоп!—раптом вигукнув головний суддя.—Стартовий номер 85 дискваліфікується! Дракон не відповідає встановленим нормам—він надто великий, і це дало незаконну перевагу учасниці!

Кадр 22

—Неправда,—сказала Франці.—Він же цілком нормальний дракон. Але її вже ніхто не слухав. Натовп оточив учасника змагань за номером 68. Бородатий переможець став новим чемпіоном Европи.

Кадр 23

Дівчинка повернулась до драконів. —Нічого не вдієш,—співчутливо мовив Мартін. —Зате, мабуть, ніхто досі не був чемпіоном Европи такий короткий час, як ти,—сказав Георг. Франці й Шурлі весело розсміялись.

Кадр 24

Францi й Шурл виршили повернутися додому. Мама й тато спочатку сварили дiтей, але потiм, дiзнавшись, що дракони нi в чому не виннi, подзвонили до полiцiї i все розповiли комiсаровi. Той наказав припинити переслiдування.

Кадр 25

Тим часом Мартін і Георг, прогулюючись, побачили афішу, яка повідомяла, що до міста на гастролі прибув цирк „Корморан”. Дракони вирішили спробувати влаштуватись туди на роботу.

Кадр 26

Коли директор цирку дізнався, що дракони не вміють дихати полум’ям, не пускають дим крізь ніздрі, не їздать верхи, він сказав: —Ні, самі подумайте, зміг би я взяти в цирк лева, який не вміє рикати? Саме цієї миті почулося рикання.

Кадр 27

Виглянувши у вікно, директор побачив лева і тигра, яким вдалося вискочити з клітки. Мартин кинувся наперейми тигрові.

Кадр 28

Але звір не збирався так швидко розлучатися із щойно здобутою волею. Зашипівши, він скочив назустріч драконові. Мартін так налякався, що з пащі в нього зі страху вихопилося полум’я – метрів два завдовжки. Тигр побіг у кальку.

Кадр 29

Мартін допоміг Георгові загнати у другу клітку лева. До них підійшов директор цирку. —Блискуче!—кричав він.—Я беру вас обох на роботу! Але дракони відмовились.

Кадр 30

В понеділок, як було домовлено, до драконів прийшов пан Долежал. Мартін виклав йому свій план: вони вдвох з Георгом будуть працювати на Печерній залізниці, а поряд відкриють атракціон „Польоти на драконах”.

Кадр 31

—Половина залізницi має належати нам,—сказав Георг.—Тодi взимку ви не зможете нас зъїльнити. І останне: квитки на Печерну залізницю і атракцiон нехай коштують вдвiчi дешевше. —Це здирство!—простогнав Долежал, але мусив погодитись.

Кадр 32

У двері подзвонили. За порогом стояла вся родина Забранські. Мартін радо запросив усіх до будинку. —Скоро ми переселимося звідси,— повідомив Мартін.—У лісі ми знайшли печеру. Для драконів це набагато зручніше.

Кадр 33

Дракони запросили сїм'ю Забранські на свято з нагоди переселеня. — А шо, коли нам сфотографуватись,—запропонував Мартін.— Пан Долежал, напевно, не відмовить і клацне нас.

Кадр 34

Пан Долежал навыв фотоапарат. —А де ж фотоспалах?—запитав він. —Я зараз,—сказав Мартін і блиснув до стелі омахом полум’я.

Кадр 35

кінець Редактор Т.Сухоставська Укркінохроніка, Київ-133, Щорса, 18 Міністерство культури УРСР № 3843 VI. 1939 р. Ціна 30 коп.

Кадр 36