На охоте

Кадр 1

М. ЗОЩЕНКО НА ПОЛЮВАННІ

Кадр 2

Ленін дуже любив полювання. Він полював на качок, на глухарів, на зайців і на вовків. Та й на лисиць теж полюбляв полювати. Лисиця — хитра тварина, тому полювати на неї дуже цікаво.

Кадр 3

Лисиці мають звичку жити у норах. Та тільки, завдяки своїй хитрості, вони самі не риють собі нір. А побачать яку-небудь готову нору, котру, наприклад, викопав собі борсук, і преспокійно там оселяться.

Кадр 4

Потім приходить борсук. I—мос шануваннячко!—вже хтось живе в його норі. Ну, борсук, звичайно, неприємно вражений, дивується, що в його квартирі вмостилася лисиця. I думає: „Це непорозуміння, мабуть, вона зараз піде собі“.

Кадр 5

Потім приходить борсук. I—тос шануваннячко!—вже хтось живе в його норі. Ну, борсук, звичайно, неприємно вражений, дивується, що в його квартирі вмостилася лисиця. I думає: „Це непорозуміння, мабуть, вона зараз піде собі“.

Кадр 6

Та лисиця і не збирається йти. Лежить у норі і очиці заплющила, ніби це їй не обходить.

Кадр 7

Тоді борсук теж лізе у нору. Думає: „В крайньому випадку якось проживу вкупі з цією рудою тіткою з довгим хвостом“.

Кадр 8

Та, виявляється, разом з лисицею жить йому нецікаво: вона злодійкувата. Їжу краде.

Кадр 9

До того ж займає в норі краще місце. Так що в бідолахи борсука часом хвіст з нори стирчить. Розуміється, йому неприємно так жити. Це і звір може вкусити його за хвіст. І дощ капає.

Кадр 10

Тоді борсук у сумному настрої йде собі куди-небудь в інше місце і риє собі нову нору, добре, що в нього ніс довгий.

Кадр 11

А лисиця рада-радісінька, що пішов борсук. І починає собі розкошувати в норі.

Кадр 12

Мисливські собаки вишукують ці нори і виганяють з них лисиць. Собаки починають гавкати, рити землю чи сніг, — і тоді перелякана лисиця, наче куля, вискакує з нори.

Кадр 13

Собаки женуться за неко. Виганяють її на мисливців.

Кадр 14

Мисливці стріляють, та тільки не завжди влучають, тому що лисиця вертка. Ось вона тут, за хвилину — там. Потім, дивись, її хвіст за деревом майнув. І раптом зникла лисиця. І сліду не стало.

Кадр 15

Так от одного разу мисливці влаштували полювання на лисиць.

Кадр 16

І влаштували дуже організовано. Навіть на узліссі розвісили прапорці, щоб знати, де чия ділянка і кому куди стріляти, якщо звір вибіжить із лісу, рятуючись від собак.

Кадр 17

От розставили мисливців. Володимирові Іллічу теж показали місце, де йому стояти.

Кадр 18

Ленін у кожусі та у валянках став коло дерева на одній стежині. Стоїть з рушницею, дожидається.

Кадр 19

Раптом у лісі несамовито завалували собаки. Це значить, вони знайшли лисицю і зараз її виженуть з лісу на галявину. Мисливці насторожилися.

Кадр 20

Ленін і собі насторожився. Глянув, чи правильно заряджена його рушниця.

Кадр 21

А кругом напрочуд гарно. Галявина. Ліс. Виблискує пухнастий сніг на гілках. Зимове сонце вкриває позолотою верхівки дерев.

Кадр 22

Раптом, хто й зна звідки, якраз прямісінько на Леніна з лісу вибігла лисиця. Це була красива руда лисиця з величезним пухнастим хвостом. Це була яскраво-руда лисиця, тільки кінчик хвоста у неї був чорний.

Кадр 23

Вона, рятуючись від собак, вибігла на галявину і, крутнувшись по ній, спинилась, вгледівши людину з рушницею. На кілька секунд лисиця завмерла в нерухомій позі. Тільки хвіст її нервово метлявся. І злякано блищали її круглі очиці з вертикальними зіницями.

Кадр 24

Лисиця не могла второпати, що їй робить, куди бігти. Позаду собаки, спереду людина з рушницею. Тому вона розгубилася, завмерла в нерухомій позі.

Кадр 25

Ленін підняв рушницю, щоб у неї вистрілити.

Кадр 26

Та раптом опустив рушницю і поставив у сніг коло ноги.

Кадр 27

Лисиця, крутнувши своїм пухнастим хвостом, метнулась убік і миттю зникла за деревами.

Кадр 28

Тут же біля дерева, недалеко від Леніна, стояла його дружина, Надія Костянтівна. Вона здивовано спитала: — Чого ж ти не стріляв? Ленін, усміхнувшись, сказав: — Знаєш, не міг вистрілити. Надто вже гарна була лисиця. І мені тому не хотілось її убивати. Хай живе.

Кадр 29

Тут підійшли інші мисливці і теж стали дивуватись, чого Ленін не стріляв, якщо лисиця була так близько і навіть не тікала.

Кадр 30

І, дізнавшись, чого Ленін не стріляв, мисливці ще дужче здивувались. А один мисливець сказав: — За гарну лисицю і гарну ціну дають. Я б у неї вистрілив. Та Ленін на це нічого не відповів.

Кадр 31

Художник М. МАЛОВА Редактор Т. ПРУДНИКОВА