Мы живем на Украине

Кадр 1

МІНІСТЕРСТВО НАРОДНОЇ ОСВІТИ УРСР

Кадр 2

МИ ЖИВЕМО НА УКРАЇНІ

Кадр 3

Де зелені хмари яворів Заступили неба синій став, На стежині сонце я устретів, Привітав його і запитав: —Всі народи бачиш ти з висот, Всі долини і гірські шпилі. Де ж найбільший на землі народ? Де ж найкраще місце на землі?—

Кадр 4

Сонце усміхнулося здаля: —Правда, все я бачу з висоти. Всі народи рівні. А земля Там найкраща, де вродився ти! Виростай, дитино, й пам’ятай:— Батьківщина—то найкращий край! Дмитро Павличко. Де найкраще місце на землі.

Кадр 5

Мій рідний край, моя земля Велика-превелика. Є в ній степи, ліси, поля, Моря, і гори, й ріки… Наталя Забіла. Найдорожча в світі.

Кадр 6

Можна вибрать друга і по духу брата, Та не можна рідну матір вибирати. За тобою завше будуть мандрувати Очі материнські і білява хата… Можна все на світ; вибирати, сину, Вибрати не можна тільки Батьківщину. Василь Симоненко.

Кадр 7

Батьківщина — це труд і свято, Батьківщина — це мама й тато, це твої найщиріші друзі і відпола в веснянім лузі. Батьківщина — це рідна мова, це дотримане чесне слово… Анатолій Костецький. Що таке Батьківщина.

Кадр 8

Я живу на Україні, Я живу в Країні Рад, Там, де співи солов’їні, Там, де зріє виноград, Там, де вранці дружним хором Заводські гудки гудуть, Де на озері прозорім Білі лілії цвітуть.

Кадр 9

Я живу на Украіні Біля синього Дніпра, Там, де хвилі білопінні, Де Тарасова гора…

Кадр 10

Я живу на Украіні, Де в степу із краю в край На добро усіій країні Визріває урожай. Де пшениця достигає Колосиста, золота, Де, неначе море, грають І шумлять густі нита. Григорій Донець. Я живу на Украіні.

Кадр 11

Шумлять дніпровські води сині. Підняв Донбас копири свої... Ми живемо на Україні, Ми дуже любимо її! Іван Нехода. Ми живемо на Україні.

Кадр 12

Україна—то Донбас. Сяє вугіль, мов алмаз, Щоб затишок і тепло В домі кожному жило.

Кадр 13

Україна—то Карпати У смерековім вінку. Земле, земле, ой яка ти! Кращу можна не шукати, Бо не знайдеш на віку.

Кадр 14

То ласкавий лікар Крим, Хвилі лазурові. І малечі, і старим Доброзичливо мовить Крим: „Будьте всі здорові!“

Кадр 15

Україна—то щоденна Праця радісно-натхненна: Трактори, грузовики, Теплоходи, літаки Плинуть плином щохвилини З-під робочої руки.

Кадр 16

То—на стінах Арсеналу Від ворожих куль сліди. За життя на смерть ставали, Владу Радам добували Наші доблесні діди.

Кадр 17

То—у бронзі, у граніті Обеліски сумовиті. Спіть, герої! Спомин вічний Вам за подвиг ваш величний…

Кадр 18

Пломiнке, немов зоря, Вiще слово Кобзаря, Пiсня солов’їна, Вишиванка, рушничок, I гопак, i козачок, — Все то — Украïна. Олександр Пархоменко. Украïна зоряна.

Кадр 19

Зацвітає калина, Зеленіє ліщина. Степом котиться диво-луна. Це моя Україна, Це моя Батьківщина, Що, як тато і мама, одна! Анатолій Камінчук. Батьківщина.

Кадр 20

Славою, вродю Здавен недаром Київ усякого вабив, Мов чаром.

Кадр 21

Друг із добром Прибував на гостину, Недруг хати Повергав у руїну.

Кадр 22

Смерчем вогненным Сунули орди,— Київ з помарища Зводився гордо...

Кадр 23

Відгомоніло П’ятнадцять століть— Красно і молодо Київ стоїть… Олександр Пархоменко. Київська дума.

Кадр 24

Квітневий дощ полоще тротуари, І Київ древній у весну руша. Пливуть, пливуть над пагорбами хмари, І до ниян пливе моя душа.

Кадр 25

Пливе душа на вулиці й майдани, На береги спокійного Дніпра. Земля давно залікувала рани і світиться від миру та добра.

Кадр 26

Благословенна будь, земля Днiпрова, Овiяна легендами столiть! Понад тобою зiрка вечорова, Як щастя знак, у небесах стоїть. Леонiд Горлан, Весна у Киевi.

Кадр 27

…Ми блукали над рікою, Понад кручею стрімкою, Ще й пливли по бистрині На просмоленім човні.

Кадр 28

А надвечір, як стомились, Під черешнею вмостились І до самої пітьми „Кобзаря“ читали ми. Вадим Скомаровський. Райна.

Кадр 29

…Дивлюся, аж світає, Край неба палає, Соловейко в темнім гаї Сонце зустрічає. Тихесенько вітер віє, Степи, лани мріють, Меж ярами над ставами Верби зеленіють. Тарас Шевченко. Сон.

Кадр 30

— Чом у тебе очі сині?— Хтось мене питався. — Я родивсь на Полтавщині, В Ворсклі я купався!

Кадр 31

—А чому ти білочубий?— (Що мені робити?)! —Я ж ходив із батьком влітку Пшениці косити.

Кадр 32

— А чому такий веселий? — Та проста причина: Я ж казав, що в нас плянсивих Не було в родині. Борис Олійник. „Чом у тебе очі сині?”.

Кадр 33

Спить отара И горы сині Сплять у сяйві місяця. Гляньте: вогник На вершині Миготливо світиться. Стереже стару вогник, Цілу ніч не спитиме, Поки сонечко На зміну Зійде над Карпатами. Степан Жупаник. Війчарський вогник.

Кадр 34

На високій полонині Ранок зустрічаю, На сопілці-перепілці Співаночки граю. Понесе на дужих крилах Вітер з полонини Ці співаночки за гори, В степові долини. Степан Жупанин. Мої співаночки.

Кадр 35

В мене друзі є всюди,— Хай іще не знайомі: Тільки де я не буду— Я у рідному домі. Грицько Бойко. У мене друзі є всюди.

Кадр 36

Україна звідусіль В гості друзів просить, Дружби й миру хліб та сіль Приязно підносить. Олександр Пархоменко. Україна зоряна.

Кадр 37

Є в світі зваби немалі, цікава стежка кожна… Але до рідної землі збайдужитись не можна.

Кадр 38

Люби, шануй, піднось до зір і пісні і мову. Нема солодкої, повір, за неї, пречудову. Володимир Коломієць. Солодка земля.

Кадр 39

Автор сценарiю С. ФЕДОТОВА Консультант Т. ЖУК Редактор Т. ПРУДНИКОВА Художник Н. ЛУЩЕНКО Оформлення В. АНДРЕЄВОЇ Укркiнохронiка, Київ-133, Щорса, 18 Мiнiстерство культури УРСР № 4200 1990 р. Цiна 30 коп.

Кадр 40

ПАРТИЗАНСЬКА БОРОТЬБА НА УКРАЇНІ В РОКИ Великої Вітчизняної ВІЙНИ (1941—1945р.р.)

Кадр 41

ПАРТИЗАНСЬКА БОРОТЬБА на УКРАЇНІ в роки ВЕЛИКОЇ ВІТЧИЗЯНОЇ ВІЙНИ (1941—1945р.р.) I частина