Умей подождать

Кадр 1

К. Ушинскій Умій почекати

Кадр 2

Жили собі брат і сестра, півник і курочка.

Кадр 3

Побіг півник у садок та й почав клювати зелену-презелену смородину, а курочка й каже йому: — Не їж, півнику, зачекай, поки смородина пристигне.

Кадр 4

Півник не послухав, клював та й клював і наклювався так, що насилу додому доплентався.

Кадр 5

— Ох! — кричить півник, — горе мені! Болить, сестричко, болить!

Кадр 6

Напоїла курочка півника м’ятою, поклала гірчичник— і перестало.

Кадр 7

Видужав півник і пішов у поле: бігав, стрибав, розгарячивсь, упрів і побіг до струмка пити холодну воду.

Кадр 8

А курочка йому гукає: — Не пий, півнику, зачекай, поки прохолонеш!

Кадр 9

Не послухав півник, напився холодної води і одразу ж почала трясти його лихоманка; насилу додому курочка довела.

Кадр 10

Побігла курочка до лікаря, приписав лікар півникові гіркі ліки, і довго пролежав півник у ліжку.

Кадр 11

Видужав півник до зими й бачить, що річка льодом покрилася.

Кадр 12

. Захотілося півникові на ковзанах покататися, а курочка й каже йому: — Ох, почекай, півнику, нехай річка геть замерзне: ще лід дуже тоненький, утопишся.

Кадр 13

Не послухався півник сестри: ковзнув по льоду, лід проломився, і півник — шубовсть у воду! Тільки півника і бачили.

Кадр 14

МАЛЮНКИ М. ЧУРИЛОВА

Кадр 15

К.Д. Ушинский ЧОТИРИ БАЖАННЯ

Кадр 16

Митя накатався на санчатах з крижаної гори й на ковзанах по замерзлій річці.

Кадр 17

Прибіг додому рум’яний, веселий і каже батькові: —Ото весело зимою! Я хотів би, щоб увесь час була зима.

Кадр 18

—Запиши свое бажання в мою кишенькову книжку,— сказав батько. Митя записав.

Кадр 19

Настала весна. Митя досхочу набігався, ганяючись за барвистими метеликами по зеленій луці, нарвав квітів.

Кадр 20

Прибіг до батька й каже: — Яка краса ця весна! Я хотів би, щоб увесь час була весна!

Кадр 21

Батько знову вийняв книжечку й звелів Миті записати своє бажання.

Кадр 22

Настало літо. Митя з батъком подалися на сінокіс.

Кадр 23

Цілий день веселився хлопчик: ловив рибу, назбирав ягід, перекидався в запашному сіні.

Кадр 24

А ввечері сказав батькові: — От сьогодні я вже повеселився доскочу! Я хотів би, щоб літу й кінця не було!

Кадр 25

І це бажання Миті було записане в ту саму книжечку.

Кадр 26

Прийшла осінь. У саду збирали врожай — рум’яні яблука й жовті груші.

Кадр 27

Митя знову казав батькові: — Осiнь краща за всi пори року!

Кадр 28

Тоді батько вийняв свою записну книжку й показав хлопчикові, що він те ж саме говорив і про весну, і про зиму, і про літо.

Кадр 29

Малюнки В.МАНУЙЛОВИЧА Над діафільмом працювали: автор сценарію О.ЛАМАЗОВА консультант Л.ГУРАШ редактор О.КАМИШЕВА оформлювач В.НОВАКІВСЬКИЙ