Diafilm.pro

Приключения со словами

Автор: Лабинова В. · Год: 1970 · Возраст: 6 лет и старше

Мальчик Степан, небрежно обращавшийся со словами, встречает Лексику, которая учит его правильно использовать слова. Вместе они отправляются в путешествие, где Степан узнаёт о многозначности слов, синонимах и омонимах. В итоге он понимает, как важно внимательно относиться к языку и использовать слова с точным значением.

Кадр 1 диафильма «Приключения со словами»

Кадр 1

Н.ЛАБИНОВА ПРИГОДИ ІЗ СЛОВАМИ ХУДОЖНИКИ Є.ХАРЬКОВА і Ю.ХАРЬКОВ

Кадр 2 диафильма «Приключения со словами»

Кадр 2

Степан висловлювався коротко і енергійно: „Їсти! Пити! Гуляти!”. Інших слів не знав і знати не хотів.

Кадр 3 диафильма «Приключения со словами»

Кадр 3

Видираючи з підручника чергову сторінку, він почув чийсь зойк.

Кадр 4 диафильма «Приключения со словами»

Кадр 4

„Що ти робиш, хлопче? Ти слово руйнуєш!“

Кадр 5 диафильма «Приключения со словами»

Кадр 5

Степан зні краплиночки не перелякався і спитав: „Ти хто?“ „Я Лексика—всі слова у мові. Не руйнуй моїх слів, то твої друзі.“

Кадр 6 диафильма «Приключения со словами»

Кадр 6

„Нащо мені слова? Велике діло!”

Кадр 7 диафильма «Приключения со словами»

Кадр 7

„Адже словами називають все те, що діється на світі…

Кадр 8

і все, що є.

Кадр 9

„Подобаються тобі ці речі? — продовжувала Лексика. — Назови їх словами, одержиш все, що назовеш.“

Кадр 10

Степан зраді́в і назвав: „Птах, труба, куля!” І справді одер­жав все, що назвав.

Кадр 11

„Я бачу, ти не розумієш значеня слів, тому й руйнуєш їх без жалю, — сказала Лексика. —Складемо угоду: ти вимовляєш слово-бажання, а я одразу його виконую. Умова одна—правильно назвати бажання.“

Кадр 12

Наступного дня Степан з друзьями вирушив у туристський похід. „Стомилися, хлопці? Зараз поїдемо“,—сказав Степан і вимовив: „Машина!“

Кадр 13

Раптом він зігнувся від страшенної ваги, а товариші загомоніли: „Хлопці, він тягне на собі швейну машинку!“

Кадр 14

Всі пішли далі, а Степан залишився наодинці з Лексикою. „Машина—багатозначне слово,—пояснила вона,—тобто вживається у різних значеннях“.

Кадр 15

„Треба було точно назвати автомашина або вжити синонім автомобиль. Синоніми — то слова, близькі за значеням і різні звучанням.“

Кадр 16

„Отже, що тобі потрібно?“ „Автомобіль!“—вигукнув Степан. Швейна машина зникла, а на дорозі з’явився „Москвич“.

Кадр 17

„Чи не скажете, куди веде ця дорога?“— запитав Степан. „То шлях до нашого села“,— відповів водій. „Знову синоніми“,— здогадався Степан.

Кадр 18

„Треба мати голову на плечах, вимовляючи слова – бажання,“ – подумав Степан. І в ту саму мить водій повернувся до нього. „Я голова цього колгоспу,—сказав він.—А ти тут як опинився, хлопче?“

Кадр 19

„Я відстав від товаришів“,—відповів хлопець, а сам подумав: „Голова—теж багатозначне слово. Ця людина—голова колгоспу. І в мене є голова.“

Кадр 20

„Дивись, хлопче, як наливається зерно в колосі, — показав голова колгоспу на широкі поля. — То все зроблене золотими руками наших колгоспників.“

Кадр 21

„Хіба можна так казати? Адже золотими бувають тільки речі з золота, а наливається вода…“

Кадр 22

Перші кроки у космосі Лісове джерело „Ці слова вживають у переносному значенні. Використання слів у переносному значенні прикрашає і збагачує нашу мову.”

Кадр 23

Тим часом вони під’їхали до трактора. „Чого стоїш?—запитав у механізатора голова. „Вал поламався,—відповів той,—де тепер новий взяти?“

Кадр 24

Степанові хотілося їм допомогти, і він прошепотів: „Вал“. Цієї ж хвилини на поле насунувся водяний вал. „Греблю прорвало!“ — вигукнув тракторист. — „Швидше до неї!“

Кадр 25

Степан зовсім розгубився: „Адже я мав на увазі колінчастий вал“.

Кадр 26

„Знову ти необережно поводишся із словами. Хіба ти не знаєш, що бувають слова однакові за звучанням, але різного значення? Це—омоніми.“

Кадр 27

„Не плутай їх з багатозначними словами. Багатозначне слово вживається у багатьох подібних значеннях, а омоніми — це тільки зовні однакові, а по суті зовсім різні слова.“

Кадр 28

Додому Степан повернувся замислений. „Чого ти такий сумний?“ — спитала мати. „Смутный, невеселий“, — добав тато. „Синоніми—сумний, смутный, невеселий“, — визначив Степан.

Кадр 29

„Мені треба ближче познайомитися із значєнням всіх слів у мові,“ — вирішив Степан.

Кадр 30

ніч — день сумний — веселий так — ні

Кадр 31

„Зміни своє ставлення до навчання! Ти вивчав мову погано, неохоче, зневажливо. Доведеться дібрати до цих слів антоніми — слова протилежного значення: добре, охоче, з повагою.“

Кадр 32

красивий старанний бал неохайний солодкий злий пильний охайний добрий ретельний гарний коса іржисті машина бродливий здайливий „Зараз мова твоя бідна, бліда, а стане багатою, барвистою.”

Кадр 33

„Рідна мова розкриє тобі душу народу і допоможе здійснити заповітну мрію.”

Кадр 34

Кінець

Кадр 35

Насыщенность
Яркость
Размер текста
Шрифт текста
Громкость