Наша планета

Кадр 1

МИНИСТЕРСТВО ОСВІТИ

Кадр 2

НАША ПЛАНЕТА

Кадр 3

Кажуть, давним-давно у напівтемних лабораторіях середньовічних алхіміків вчені придумали чарівний кристал. Він мав дивні якості: крізь нього можна було бачити всі частинки світу одночасно. Уявляєш? Подивишся — і вся земна куля як на долоні!

Кадр 4

От би нам уламочок казкового кристалу! Зазирнути б у нього єдиним оком і…

Кадр 5

Яка прекрасна й багата наша Земля! Величні й суворі північні ліси; сині плями озер серед золотих полів; десятки тисяч блакитних, жовтих, коричневих, іноді майже білих річок петляють по всіх напрямках, по всіх материках.

Кадр 6

Як ти думаєш, якщо довго-довго йти полем, лишити поза себе і ліс, і озеро, і дорогу, і місто, чи можна дійти туди, де небо з’єднується з Землею?

Кадр 7

В давню давнину люди й не сумнівалися, що це можливо. Просто вони надто мало знали й створювали про Землю різні небилиці: і що небо — це перевернутий келих, а Земля — величезний коржик. Але жодного разу нікому так і не вдалося побачити краю цього „коржика“ навіть здалеку.

Кадр 8

Тоді люди замислилися: а на чому ж тримається Земля? Адже ж не може вона висіти в повітрі? Мабуть, вона лежить на спині величезних могутніх звірів. Наприклад, на трьох китах, які плавають у морі.

Кадр 9

Або на слонах. А слони? Вони — на гігантській черепасі.

Кадр 10

Але знаходилися люди, які не вірили в ці вигадки. Їх переслідували, спалювали на вогнищах, ув’язнювали.

Кадр 11

Вся історія розвитку знань у минулому — кривава путь мучеників науки. Скільки людей було страчено церквою за найменшу спробу пізнання, за одне лише стремління до нового.

Кадр 12

Земля — це диск, схожий на щит воїна, — твердили ті боягузи, що боялися сумніватися. — Сушу омиває ріка Океан. Над Землею — мідний небозвід, по якому рухається Сонце, щоденно підіймаючись і занурюючись у води Океану.

Кадр 13

А люди починали мандрувати, вирушали на верблюдах, споруджували човни й пускалися в небепечні плавання.

Кадр 14

Очам мандрівників відкривалася захоплююча картина зоряного неба. Придивившись до нього, вони помітили: Сонце, Місяць і зорі рухаються по небу завжди однаково — спокійно, неквапливо, як стрілки годинника.

Кадр 15

Орієнтуючись по сонцю і зірках, без компасів і карт, люди знали, що йдуть у потрібному напрямку.

Кадр 16

І ще одну загадку треба було відгадати: як це так, що Сонце, Місяць, зорі пірнають за один край Землі, а назавтра з’являються з-за іншого?

Кадр 17

Може Земля кругла? Тоді яким же чином люди тримаються на противлежному боці? Догори ногами? А ці, по боках, — наче мухи на стіні?

Кадр 18

Люди продовжували шукати пояснень. 20 вересня 1519 року п’ять кораблів португальця Фернандо Магеллана вийшли в перше кругосвітнє плавання.

Кадр 19

Зазнавши корабельної аварії, голоду, хворості, лише один корабель повернувся додому, в Іспанію. З 265 чоловік лишилося живих 17. Сам Магеллан загинув.

Кадр 20

Виникали все нові й нові питання. Вже Копернік замислюється: хіба не дивно, що все небесне склепіння з тисячами зірок і з Сонцем обертається навколо однієї Землі, яка за розмірами набагато менша від Сонця?

Кадр 21

Куди простiше припустити, що сама Земля обертається, як дзиґа, навколо своєї осi, i тому нам здається, що все небо обертається навколо нас!

Кадр 22

Людеi вабили до себе незвідані землі, їхнє багатство. Поступово заселяючи сушу планети, вони вступали в двоїй iз стихією моря. Все бачене мандрівники докладнo описували.

Кадр 23

Розкрий книжку видатного росiйського мандрiвника Афанасiя Нiкiтiна „Ходiння за три моря”. Ти дiзнаєшся з неї й про темнокiрих iндiйцiв, i про те, що багатії i князi одягаються розкiшно, а бiднi ходять майже голi, i про пишнi виїздки султана.

Кадр 24

Але людей вабили не тільки невідомі землі.

Кадр 25

Минав час. Людина все вище піднімалась у повітряний простір. А 12 квітня 1961 року в космос полетіла перша людина.

Кадр 26

На кожному кроці: на стрімких берегах річок і в гірській ущелині, в каменоломнях і шахтах нас оточує величезний музей природи. Ми вивчаємо численні „документи“ архіву землі — її надра.

Кадр 27

Ще первісні люди навчилися шукати й знаходити в земних надрах корисні копалини,

Кадр 28

виплавляти руду,

Кадр 29

прикрашати свій побут,

Кадр 30

вивчати й використувати морські багатства.

Кадр 31

Людина змінює вигляд планети. Поглянь — усе, що нас оточує: речі, їжа, квіти, домашні тварини, сади і канали, осушені болота і зрошені землі, дороги, міста — все це витвір людських рук.

Кадр 32

На всій Землі людство вперто працює, і праця його багато змінила на нашій планеті. Але є на ній ще і величезні пустелі, й зони вічної мерзлоти, і багато такого, що можна було б поліпшити. Це залишається за тобою!

Кадр 33

АВТОР Ю. МАРЯМОВ ред. Г. КУЧЕРА МАЛОВАЛА Г. КИСЛЯКОВА